одержувати наказ

См. также в других словарях:

• діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник

• здобувати — а/ю, а/єш, недок., здобу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. здобу/в, була/, було/; наказ. сп. здобу/дь; док., перех. 1) Діставати, розшукувати, знаходити кого , що небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що небудь, оволодівати чимось… …   Український тлумачний словник

• діставатися — стаю/ся, стає/шся; наказ. сп. дістава/йся; недок., діста/тися, а/нуся, а/нешся; наказ. сп., діста/нься; док. 1) Переходити в чиє небудь користування, ставати чиєюсь власністю. || перен. Випадати на чиюсь долю. 2) З труднощами йти, їхати,… …   Український тлумачний словник

• виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… …   Український тлумачний словник

• добувати — а/ю, а/єш, недок., добу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. добу/в, добула/, добуло/; наказ. сп. добу/дь; док. 1) перех. Діставати, роздобувати кого , що небудь. || Заробляти працею. || Брати що небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось. || перен …   Український тлумачний словник

• надоювати — юю, юєш, недок., надої/ти, ою/, о/їш; наказ. сп. надої/; док., перех. Доячи, одержувати яку небудь кількість молока …   Український тлумачний словник